4-7 липня делегація з України, у складі якої були голова Литовезької громади Олена Касянчук, голова Поромівської громади Олег Савчук. голова Нововолинської громади Борис Карпус, голова Червоноградської громади Андрій Залівський, взяли участь в програмі обміну з вугільними регіонами Польщі, аби перейняти досвід та дослідити успішні практики справедливої трансформації.
В рамках навчального візиту, який для української делегації організувала Ініціатива для вугільних регіонів Західних Балкан та України на перехідному етапі, учасники відвідали громади Малопольського та Сілезького воєводств, де досі функціонують вугледобувні підприємства. Мета – допомогти регіонам відмовитися від видобутку вугілля та перейти на вуглецевонейтральну економіку. До слова, Ініціатива впроваджується Європейською комісією у партнерстві зі Світовим банком, Секретаріатом Енергетичного співтовариства, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Національним фондом захисту навколишнього середовища та водного господарства Польщі та Європейським коледжем в Натоліні.
В рамках навчального візиту, українська делегація відвідала гміни Малопольського воєводства Бжеще і Лібйонж, де досі функціонують 2 копальні та 3 електростанції, а на вугільних підприємствах працюють близько 9000 мешканців. Попри те, що шахти на цих теренах відповідно до Плану трансформації закриватимуть чи не останніми в Польщі, зокрема, у 2040 та 2049 роках, муніципалітети вже працюють над тим, аби диверсифікувати економіку, перекваліфікувати гірників, зберегти молоде працездатне населення та подбати про охорону довколишнього середовища. «Нам потрібні ці 20 років, аби підготувати людей і територію, а також мінімізувати негативні наслідки закриття шахт» – зауважила під час зустрічі директор Департаменту регіонального розвитку Маршалківського офісу Малопольщі Анна Млост.
Відтак на териконі копальні «Яніна» в Лібйонжу, який шахта має самостійно рекультивувати до 2030 року, вже провели наукові дослідження гірничих відходів. У 2020 році експерти Tauron Wydobycie, науковці з Центрального гірничого інституту та європейські дослідницькі центри Іспанії, Німеччини, Чехії та Польщі взяли участь в проєкті «Recovery», метою якого було дослідження перспектив екологічної рекультивації та відновлення деградованих екосистем, що постраждали від видобутку вугілля. Використовуючи різні види грунтових сумішей, зокрема, виготовлених із відходів гірничодобувних підприємств і електростанцій, 4 гектари терикону було засаджено сотнею різновидів польових квітів й трав. Як запевняють експерти з Центрального гірничого інституту, отримані знання дозволять розробити відповідний метод рекультивації териконів та використовувати його на інших теренах. Наразі, муніципалітет Лібйонжу розглядає різні сценарії використання терикону шахти «Яніна», зокрема, будівництва індустріального парку, розміщення підприємств роздрібної торгівлі, складських приміщень, підприємств легкої промисловості або ж фотовольтаїчних установок.
Окрім промислового освоєння постгірничих територій, керівництво вугільних громад робить акцент і на туристичній привабливості копалень, які мають понад сторічну історію. Неабияке враження на делегацію з України справило відвідування такої копальні в Бжеще, яка збудована майже 120 років тому. У 1995 році шахту ліквідували, а частину приміщень Спілка реструктуризації копалень продала комерційним підприємствам. Однак на території копальні залишилось кілька автентичних будівель, які планують використати для туристичних цілей. Зокрема, Фундація меморіальних місць поблизу Аушвіц-Біркенау спільно з мерією розробили концепцію перетворення цієї території на рекреаційно-туристично-науковий заклад. Відтак тут планують облаштувати кав’ярню, музей копальні, а в приміщенні штреку – сучасний готель.
Звісно, для втілення таких масштабних ідей потрібно чимало часу, а найважливіше – фінансів, зауважив під час зустрічі представник Фундації Дагмар Копіяш, однак представники фундації вже розробили проєкт кав’ярні і планують отримати кошти на його реалізацію з Фундації справедливої трансформації.
Під час навчального туру делегація з України відвідала три вугільні громади в Сілезії, очільники яких поділились власним досвідом трансформаційних процесів. Зокрема, в сільській гміні Павловіце мерія активно популяризує альтернативні джерела енергії, запроваджує перехід житлових будинків від вугільних котлів опалювання до сонячних панелей і на втілення цього проєкту, запевняють посадовці, необхідно лише 5 років. Як розповів під час зустрічі війт Францішек Дзєндзєл, лампи вуличного освітлення вже замінено на енергоощадні, на дахах усіх комунальних закладів гміни встановили сонячні панелі і навіть паркувальні майданчики оснащені фотовольтаїкою. Спільно з асоціацією гірничих гмін мерія працює над залученням коштів Європейського Союзу та державного бюджету Польщі для встановлення сонячних панелей. Мрія цієї громади, стати енергетично незалежною і не купувати електроенергію ззовні, створивши енергетичні кооперативи. Окрім того муніципалітет робить акцент і на диверсифікації економіки, облаштовуючи спеціальні економічні зони. До слова, на території гміни Павловіце вже працює близько 1500 підприємств – від невеличкого родинного бізнесу і до компаній, які дають роботу 500 мешканцям.
Якщо гміна Павловіце активно працює над переходом до альтернативних джерел енергетики, то гміна Ястшембє Здруй з центром у курортному місті зосередила всі зусилля над розвитком туристичного кластеру, IT-технологій та логістики. У 2000 році тут закрили копальню «Ястшембє» і кількість мешканців суттєво зменшилась – зі 104 000 у місті залишилось лише 88 000. Однак як запевнила голова гміни Анна Гетьман, місто не відчуло особливих змін, оскільки з часу будівництва копалень, воно було перенаселеним. У 2022 році закрито ще одну копальню «Мощевіца», втім тут надалі продовжують активно працювати вугледобувні підприємства, які наповнюють бюджет громади. Однак, розуміючи необхідність трансформаційних процесів, мерія вирішила сфокусуватись на іт-технологіях, розвитку логістичного кластеру та туризму. Зокрема, на території колишньої копальні, в приміщенні гірничої лазні муципилітет планує відкрити навчально-практичний заклад, де талановита молодь зможе реалізовувати свої ідеї та наукові винаходи, а на старих залізничних коліях мерія розробила 50-кілометровий туристичний велосипедний маршрут «Залізний шлях». Лише за два місяці цим маршрутом проїхало 15 000 туристів, а за три роки місто прийняло понад мільйон роверистів. Зараз цей туристичний об’єкт бере участь у конкурсі від Natoinal Geographic.
На території ще однієї вугільної гміни Гералтовіце працює три шахти, однак громада може похизуватися тим, що її бюджет не залежить від гірничих підприємств, а копальні не є основним працедавцем для мешканців. Однак, попри оптимістичний фінансовий стан, екологічна ситуація є радше критичною. Як розповів учасникам делегації війт гміни Лешек Жогала, просідання грунту в громаді доходить до 8 метрів, відтак ще донедавна території затоплювало (тепер тут постійно працюють насоси), а мешканці змушені були покинути власні домівки у зв’язку зі стихійним заводненням теренів. Відтак наразі мерія працює над вирішенням екологічних проблем, хоча розглядає у перспективі і розвиток велосипедного та «зеленого» туризму.
В рамках навчального візиту учасники делегації відвідали і туристичні об’єкти, які безпосередньо пов’язані з гірничою промисловістю, зокрема, відому шахту-музей Гвідо, а також шахтарський район Нікішовець, який наразі хоча і не настільки популярний, однак досить цікава туристична локація.
Під час зустрічі з представниками польських гмін та воєводств, очільниками дослідницьких інституцій неодноразово звучали тезиси про те, що перед закриттям вугільних копалень слід грунтовно вивчити потенціал та можливості громади, дослідити економічні та екологічні загрози, і отримавши глибокий і вичерпний аналіз розробити стратегію і план трансформації. Далі ж залишається втілення заходів та моніторинг їх ефективності. Однак найважливіше, що зі стратегією справедливої трансформації визначилась держава, адже саме вона слугуватиме основою для всіх вугільних громад України.
